Слово "Най" вживане замість "Хай" або "Нехай" — характерне для західноукраїнських говорів, зокрема гуцульського, бойківського, лемківського, частково закарпатського діалектів. 

Приклади:

• "Най буде дощ" → "Нехай буде дощ"

• "Най йде собі!" → "Хай іде собі!"

• "Най тебе грім трафить!" — класичне емоційне гуцульське побажання 🙂

Декілька нюансів:

• В літературній мові "хай/нехай" — нормативно.

• У фольклорі, піснях, діалогах у творах про Карпати форма "най" часто зберігається для стилізації.

У висновку:

"Най" — це діалектна форма, яка виконує ту ж функцію, що й "хай"/"нехай", але має колоритне, локальне звучання.