Колір у кіно — це не лише естетика. Це інструмент, який впливає на сприйняття історії, емоції глядача та навіть на те, куди саме він дивиться в кадрі. Одним із найпоширеніших принципів роботи з кольором є правило 60:30:10 — проста, але ефективна схема візуального балансу.

Що таке правило 60:30:10

Правило 60:30:10 описує оптимальний розподіл кольорів у кадрі або сцені:

• 60% — домінуючий колір
  Формує загальний настрій сцени. Це може бути колір освітлення, фону або великих площин кадру.

• 30% — вторинний колір
  Підтримує домінанту та створює візуальну глибину. Часто використовується в костюмах, декораціях або великих об’єктах.

• 10% — акцентний колір
  Найважливіший з точки зору уваги. Саме він притягує погляд глядача і підкреслює ключові елементи сцени.

Цей принцип прийшов у кіно з дизайну інтер’єрів і живопису, але з часом став частиною мови кінематографа.

Чому це працює: трохи науки

Дослідження в галузі когнітивної психології та зорового сприйняття показують, що:

• людське око швидше реагує на контраст, ніж на форму або текстуру;

• невеликі кольорові акценти на нейтральному фоні привертають увагу в 2–3 рази швидше;

• надлишок яскравих кольорів знижує концентрацію та викликає візуальну втому.

Згідно з дослідженнями Інституту кольору (Color Research & Application, Wiley), обмежена палітра з чіткими акцентами значно покращує читабельність візуального контенту — незалежно від того, чи це кіно, реклама або інтерфейс.

У кіно це означає одне: глядач дивиться туди, куди його «веде» колір.

Як правило 60:30:10 використовується в кіно

У практиці кіновиробництва цей принцип застосовується на кількох рівнях:

• сценографія та декорації

• костюми персонажів

• освітлення

• кольорокорекція (color grading)

Наприклад:

• домінуючий холодний синій може створювати відчуття самотності або напруги;

• вторинні нейтральні кольори стабілізують сцену;

• теплий акцент (жовтий, червоний) миттєво фокусує увагу на персонажі або об’єкті.

Це дозволяє режисеру керувати увагою без слів і монтажу.

Відомі приклади з кіно

• Blade Runner 2049
  Великі монохромні площини + яскраві акценти створюють відчуття масштабу й ізоляції.

• Mad Max: Fury Road
  Домінуючі теплі кольори пустелі з контрастними синіми та червоними акцентами підсилюють динаміку.

• Фільми Веса Андерсона
  Чіткий, майже математичний розподіл кольорів, де акцент завжди працює на сюжет або гумор.

Чи це жорстке правило?

Ні. Правило 60:30:10 — це орієнтир, а не формула.

У хорорах, артхаусному кіно або експериментальних роботах його часто порушують навмисно, щоб:

• викликати тривогу;

• створити візуальний хаос;

• підкреслити психологічний стан персонажа.

Однак навіть у таких випадках режисери добре знають це правило — і саме тому можуть свідомо його ламати.

Чому це важливо сьогодні

У світі коротких відео, стримінгу та мобільних екранів колір став ще важливішим, ніж раніше. Глядач приймає рішення «дивитись чи ні» за перші кілька секунд, і грамотний розподіл кольорів може стати вирішальним фактором.

Правило 60:30:10 використовується не лише в кіно, а й у:

• рекламі

• YouTube та TikTok-відео

• дизайні додатків і сайтів

Це універсальний інструмент візуальної комунікації.

Висновок

Правило 60:30:10 — це простий спосіб зробити кадр:

• зрозумілим

• емоційно виразним

• візуально збалансованим

Саме тому його використовують як у великих кінопроєктах, так і в сучасному цифровому контенті.