Генерал Владислав Андерс (Władysław Anders, 1892 – 1970) — один із найвідоміших польських військових діячів ХХ століття.
Ось коротка довідка про нього:

• Походження: народився 11 серпня 1892 року неподалік від Варшави, у селі Блоне (тоді Російська імперія).

• Освіта та служба: здобув військову освіту у Російській імперії, служив у царській армії під час Першої світової війни. Після відновлення незалежності Польщі приєднався до польської армії.

• Міжвоєнний період: був одним із провідних офіцерів Війська Польського, командував кавалерією.

• Друга світова війна:

  • У вересні 1939 року під час нападу Німеччини та СРСР на Польщу потрапив у радянський полон.

  • Після пакту Сікорський–Майський (1941) був звільнений з Луб’янки.

  • Став командувачем Армії Андерса (так її називають), яка формувалася в СРСР із поляків, звільнених з радянських таборів.

  • Оскільки СРСР погано постачав цю армію, її евакуювали на Близький Схід (Іран, Палестина, Ірак).

  • Найвідоміший бій під його командуванням — битва під Монте-Кассіно (Італія, 1944), де польські війська здобули перемогу над німцями, відкривши шлях союзникам до Риму.

• Після війни: Польща опинилася під контролем СРСР, і Андерс не міг повернутися на батьківщину. Залишився у Великій Британії, де став політичним і військовим лідером польської еміграції.

• Смерть: помер у Лондоні 12 травня 1970 року. Похований, за власним бажанням, на військовому цвинтарі Монте-Кассіно в Італії — поряд із польськими солдатами, які там загинули.

👉 Він вважається героєм для багатьох поляків, символом боротьби за незалежну Польщу, але радянська влада довго зображала його ворогом, бо він виступав проти комуністичного режиму.