Природа створює золото не в земних умовах, а ще на рівні космосу. Ось як це відбувається:

• Утворення золота в природі
  Золото як хімічний елемент виникло під час надзвичайно енергійних подій у Всесвіті — головним чином при вибухах наднових зірок та зіткненнях нейтронних зірок. Там, де існують неймовірні тиски й температури, відбувається нуклеосинтез важких елементів: легкі атоми (водень, гелій) об’єднуються в дедалі важчі, аж до золота, платини й урану. Пізніше ці атоми розсіялися у космосі, потрапили до пилу та астероїдів, які згодом сформували Землю.

• Чому людина не може "створити" золото
  На Землі немає умов для масового нуклеосинтезу. Люди можуть отримати золото лише хімічними чи фізичними методами — наприклад, видобуваючи його з руди чи концентруючи з розчинів.
  Теоретично можна штучно зробити золото в ядерних реакторах чи за допомогою прискорювачів частинок, бомбардувавши інші метали (наприклад, ртуть) нейтронами, щоб змінити їхній атомний номер. Але:

  • процес неймовірно дорогий,

  • вихід дуже малий (мікроскопічні кількості),

  • продукт часто радіоактивний.

Тобто людина може створити золото, але це економічно безглуздо. У промислових масштабах воно все одно добувається з природи.

Велика частина золота на Землі, яке ми зараз маємо у корі, дійсно потрапила з космосу через метеоритні бомбардування. Поясню чому:

• Під час формування Землі (4,5 млрд років тому) майже все золото мало потонути в ядро планети, бо воно любить "сидіти" з залізом (сідерофільний елемент).

• Але в корі його все одно багато. Це пояснюють пізнім важким бомбардуванням — коли мільярди років тому на Землю падали метеорити, багаті на золото та платину. Фактично, "поверхневе" золото ми маємо саме завдяки цим космічним дощам.

🔬 Експерименти із синтезу золота людьми

Такі спроби робилися, але вони завжди залишалися радше науковою демонстрацією, а не практикою:

1. 1937 рік, японський фізик Хіде́кі Юкава (майбутній нобелівський лауреат):
   він одним з перших показав, що можна "перетворювати" елементи, змінюючи їхнє ядро за допомогою ядерних реакцій.

2. 1941 рік, США:
   фізики з Каліфорнійського університету в Берклі (Гленн Сіборг та ін.) змогли отримати атом золота з ртуті. Вони опромінювали ртуть нейтронами, в результаті частина атомів перетворювалася на золото. Але:

   • це були мікроскопічні кількості;

   • більшість ізотопів золота виходили нестабільними (радіоактивними).

3. 1972 рік, Брукгейвенська національна лабораторія (США):
   у прискорювачі частинок також "зробили" золото з бі́смута. Результат той самий: дуже мало, надзвичайно дорого.

📌 Висновок:
Так, люди реально створювали золото в лабораторії — але це коштувало дорожче, ніж саме золото, і його було настільки мало, що про промисловий сенс не йдеться.
Тому алхіміки мріяли не дарма, але природа (супернові, метеорити) робить це краще й у величезних масштабах